Характеристика основних видів патогенних дерматофітів
Мікогенна сенсибілізація. Багато грибів є причиною специфічної сенсибілізації організму людини, що проявляється своєрідними алергічними формами хвороб і виявляється різними алергічними реакціями. Мікогенна сенсибілізація може проявлятися загальними симптомами (наприклад, типу сінної лихоманки) або шкірними висипами (мікідами).
Інфекційне значення грибів. Відомо близько 50 видів грибів, здатних постійно викликати інфекційні захворювання у людини й тварин: 20 видів є причиною системних інфекцій, 10 – уражають шкіру та підшкірну клітковину, і 20 – лише шкіру. Набагато більша кількість видів належить до патогенних і умовно-патогенних збудників, що спричиняють мікози лише за наявності певних умов, які знижують резистентність організму до інфекції (найчастіше при імунодефіцитних станах).Найбільш патогенними грибами є збудники особливо небезпечних, висококонтагіозних інфекцій (кокцидіоїдозу, гістоплазмозу, північноамериканського бластомікозу тощо). Ці захворювання, як правило, мають ендемічний характер. Так, кокцидіоїдоз найчастіше реєструють у країнах Центральної Америки, Мексиці, Аргентині; гістоплазмоз, спричинений Histoplasma capsulatum, — у країнах Карибського басейну, Північної, Центральної та Південної Америки; гістоплазмоз, спричинений Histoplasma dubosii, ендемічний для Західної та Центральної Африки; риноспоридіоз — для Індії та Цейлону; північноамериканський бластомікоз (хвороба Джилкриста) і південноамериканський бластомікоз — для країн, згаданих у назвах хвороб.Умовно-патогенні гриби спричиняють так звані опортуністичні грибкові інфекції. Для їх розвитку необхідні серйозні порушення загальної резистентності, особливо імунного статусу організму. В останні роки значення умовно-патогенних грибів і спричинених ними опортуністичних мікозів різко зросло у зв’язку з ВІЛ-інфекцією. Умовно-патогенні гриби зустрічаються серед аспергилів і пеніцилів, мукорових і дріжджоподібних грибів роду Candida, а також серед збудників різних мікетом [Аравійський Р. А., Горшкова Г. І., 1995].Найбільш поширеними грибами, які за певних умов викликають захворювання шкіри та її придатків (волосся, нігтів), є дерматофіти.
Окремі види дерматофітів.
Trichophyton tonsurans (Malmstem).
Антропофільний гриб, уражає волосся за типом крупноспорового ендотрикса. Один із найчастіших збудників мікозу волосистої частини голови (трихофітії) у дітей та дорослих жінок, рідше спричиняє мікози гладкої шкіри, інколи стоп і нігтів.Молода культура рівна, оксамитова, білого кольору. З віком стає мучнистою, мозковидно зморшкуватою з кратером у центрі. Колір колоній варіює від білувато-сірого до жовтого й коричневого.Міцелій септований, зустрічаються інтеркалярні та кінцеві хламідоспори. Мікроконідії рясні, грушоподібні, з віком збільшуються й стають кулястими. Макроконідії трапляються рідко.Гриб поширений повсюдно, особливо в Європі та Північній Америці.
Trichophyton verrucosum (Bodin).
Зоофільний гриб, уражає волосся за типом крупноспорового ектотрикса. Викликає мікози гладкої шкіри, волосистої частини голови, паразитарний сикоз. Джерело зараження — велика рогата худоба.Культура росте повільно, колонії мають підвищення, зморшки або концентричні зони. Колір варіює від білого до охряно-жовтого. Мікроскопічно виявляють септований міцелій, ланцюжки артроспор, хламідоспори. Поширений повсюдно.
Trichophyton rubrum (Castellani).
Антропофільний гриб, найчастіший збудник мікозів у людини: мікози стоп, кистей, гладкої шкіри, нігтів, рідше — складок. Може уражати пушкове волосся (ендотрикс + ектотрикс).Культури поліморфні: пушисті, бархатисті, мучнисті або шкіристі. Зворотна сторона червона або малинова. Мікроконідії рясні, краплеподібні або грушоподібні. Макроконідії є не у всіх штамів. Хламідоспори інтеркалярні та кінцеві.У Європі займає перше місце серед збудників мікозів шкіри.
Trichophyton mentagrophytes (Robin).
Синоніми: T. granulosum, T. gypseum. Збудник мікозів у людей і тварин. Має два варіанти: interdigitale та gypseum.
Var. gypseum — мучнистий, найбільш патогенний; колонії гіпсовидні, багаті мікроконідіями. Часто утворює спіралі.
Var. interdigitale — антропофільний, бархатистий. Міцелій довгий, зі спіралями та завитками. Займає 2 місце серед збудників мікозів людини. Поширений повсюдно.
Trichophyton violaceum (Sabouraud).
Антропофіл, викликає сімейні та шкільні захворювання. Частий збудник поверхневої трихофітії волосистої частини голови, особливо “чорнокрапкової” форми у дорослих жінок.Колонії фіолетові, шкіристі, радіально складчасті. Макроконідії та мікроконідії відсутні. Спори великі, круглі або овальні.Поширений у Європі, США, Африці.
Trichophyton schonleinii.
Збудник фавуса. У волосі гриби утворюють мікроскопічні пучки та повітряні бульбашки.
Колонії великі, бугристі, з поліморфізмом форм. Можливі канделябровидні розгалуження міцелію. Макроконідій немає.
Може уражати внутрішні органи.
Microsporum canis (Bodin).
Зооантропофільний гриб. Уражає волосся за типом ектотрикса дрібними спорами.
Колонії пухнасті, сірі або жовтувато-рожеві. Макроконідії веретеноподібні з шипуватою стінкою.Зараження — від котів, собак, іноді людей. Волосся світиться в променях Вуда.
Microsporum gypseum (Bodin).
Геофільний гриб, уражає людей і тварин. Колонії плоскі, бархатисті, з рожево-жовтим центром. Міцелій ракетоподібний, з численними мікроконідіями. Волосся світиться в променях Вуда не завжди.
Microsporum audouinii (Gruby).
Антропофільний гриб, збудник мікозів волосистої частини голови у дітей.
Колонії повільні, бархатисті, сіруваті. Міцелій ракетоподібний, є хламідоспори. Волосся НЕ флуоресціює.
Microsporum ferrugineum (Ota).
Антропофільний гриб. Викликає дрібноспорову мікроспорію.
Колонії шкіристі, куполоподібні, з “іржавою” зворотною стороною.
Epidermophyton floccosum (Harz).
Єдиний представник роду Epidermophyton. Антропофільний дерматофіт.
Збудник мікозів складок, гладкої шкіри, стоп.
Колонії коричневі, лимонно-оливкові, з віком біліють. Мікроконідії відсутні. Макроконідії великі, 4–5-клітинні, схожі на «банани».
Інфекційне значення грибів. Відомо близько 50 видів грибів, здатних постійно викликати інфекційні захворювання у людини й тварин: 20 видів є причиною системних інфекцій, 10 – уражають шкіру та підшкірну клітковину, і 20 – лише шкіру. Набагато більша кількість видів належить до патогенних і умовно-патогенних збудників, що спричиняють мікози лише за наявності певних умов, які знижують резистентність організму до інфекції (найчастіше при імунодефіцитних станах).Найбільш патогенними грибами є збудники особливо небезпечних, висококонтагіозних інфекцій (кокцидіоїдозу, гістоплазмозу, північноамериканського бластомікозу тощо). Ці захворювання, як правило, мають ендемічний характер. Так, кокцидіоїдоз найчастіше реєструють у країнах Центральної Америки, Мексиці, Аргентині; гістоплазмоз, спричинений Histoplasma capsulatum, — у країнах Карибського басейну, Північної, Центральної та Південної Америки; гістоплазмоз, спричинений Histoplasma dubosii, ендемічний для Західної та Центральної Африки; риноспоридіоз — для Індії та Цейлону; північноамериканський бластомікоз (хвороба Джилкриста) і південноамериканський бластомікоз — для країн, згаданих у назвах хвороб.Умовно-патогенні гриби спричиняють так звані опортуністичні грибкові інфекції. Для їх розвитку необхідні серйозні порушення загальної резистентності, особливо імунного статусу організму. В останні роки значення умовно-патогенних грибів і спричинених ними опортуністичних мікозів різко зросло у зв’язку з ВІЛ-інфекцією. Умовно-патогенні гриби зустрічаються серед аспергилів і пеніцилів, мукорових і дріжджоподібних грибів роду Candida, а також серед збудників різних мікетом [Аравійський Р. А., Горшкова Г. І., 1995].Найбільш поширеними грибами, які за певних умов викликають захворювання шкіри та її придатків (волосся, нігтів), є дерматофіти.
Окремі види дерматофітів.
Trichophyton tonsurans (Malmstem).
Антропофільний гриб, уражає волосся за типом крупноспорового ендотрикса. Один із найчастіших збудників мікозу волосистої частини голови (трихофітії) у дітей та дорослих жінок, рідше спричиняє мікози гладкої шкіри, інколи стоп і нігтів.Молода культура рівна, оксамитова, білого кольору. З віком стає мучнистою, мозковидно зморшкуватою з кратером у центрі. Колір колоній варіює від білувато-сірого до жовтого й коричневого.Міцелій септований, зустрічаються інтеркалярні та кінцеві хламідоспори. Мікроконідії рясні, грушоподібні, з віком збільшуються й стають кулястими. Макроконідії трапляються рідко.Гриб поширений повсюдно, особливо в Європі та Північній Америці.
Trichophyton verrucosum (Bodin).
Зоофільний гриб, уражає волосся за типом крупноспорового ектотрикса. Викликає мікози гладкої шкіри, волосистої частини голови, паразитарний сикоз. Джерело зараження — велика рогата худоба.Культура росте повільно, колонії мають підвищення, зморшки або концентричні зони. Колір варіює від білого до охряно-жовтого. Мікроскопічно виявляють септований міцелій, ланцюжки артроспор, хламідоспори. Поширений повсюдно.
Trichophyton rubrum (Castellani).
Антропофільний гриб, найчастіший збудник мікозів у людини: мікози стоп, кистей, гладкої шкіри, нігтів, рідше — складок. Може уражати пушкове волосся (ендотрикс + ектотрикс).Культури поліморфні: пушисті, бархатисті, мучнисті або шкіристі. Зворотна сторона червона або малинова. Мікроконідії рясні, краплеподібні або грушоподібні. Макроконідії є не у всіх штамів. Хламідоспори інтеркалярні та кінцеві.У Європі займає перше місце серед збудників мікозів шкіри.
Trichophyton mentagrophytes (Robin).
Синоніми: T. granulosum, T. gypseum. Збудник мікозів у людей і тварин. Має два варіанти: interdigitale та gypseum.
Var. gypseum — мучнистий, найбільш патогенний; колонії гіпсовидні, багаті мікроконідіями. Часто утворює спіралі.
Var. interdigitale — антропофільний, бархатистий. Міцелій довгий, зі спіралями та завитками. Займає 2 місце серед збудників мікозів людини. Поширений повсюдно.
Trichophyton violaceum (Sabouraud).
Антропофіл, викликає сімейні та шкільні захворювання. Частий збудник поверхневої трихофітії волосистої частини голови, особливо “чорнокрапкової” форми у дорослих жінок.Колонії фіолетові, шкіристі, радіально складчасті. Макроконідії та мікроконідії відсутні. Спори великі, круглі або овальні.Поширений у Європі, США, Африці.
Trichophyton schonleinii.
Збудник фавуса. У волосі гриби утворюють мікроскопічні пучки та повітряні бульбашки.
Колонії великі, бугристі, з поліморфізмом форм. Можливі канделябровидні розгалуження міцелію. Макроконідій немає.
Може уражати внутрішні органи.
Microsporum canis (Bodin).
Зооантропофільний гриб. Уражає волосся за типом ектотрикса дрібними спорами.
Колонії пухнасті, сірі або жовтувато-рожеві. Макроконідії веретеноподібні з шипуватою стінкою.Зараження — від котів, собак, іноді людей. Волосся світиться в променях Вуда.
Microsporum gypseum (Bodin).
Геофільний гриб, уражає людей і тварин. Колонії плоскі, бархатисті, з рожево-жовтим центром. Міцелій ракетоподібний, з численними мікроконідіями. Волосся світиться в променях Вуда не завжди.
Microsporum audouinii (Gruby).
Антропофільний гриб, збудник мікозів волосистої частини голови у дітей.
Колонії повільні, бархатисті, сіруваті. Міцелій ракетоподібний, є хламідоспори. Волосся НЕ флуоресціює.
Microsporum ferrugineum (Ota).
Антропофільний гриб. Викликає дрібноспорову мікроспорію.
Колонії шкіристі, куполоподібні, з “іржавою” зворотною стороною.
Epidermophyton floccosum (Harz).
Єдиний представник роду Epidermophyton. Антропофільний дерматофіт.
Збудник мікозів складок, гладкої шкіри, стоп.
Колонії коричневі, лимонно-оливкові, з віком біліють. Мікроконідії відсутні. Макроконідії великі, 4–5-клітинні, схожі на «банани».
